спадкоємний

(який має право на спадщину; який від народження належить до певного соціяльного стану, до якого має перейти влада; який є спадщиною), спадковий; успадкований (одержаний у спадщину)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • спадкоємний — а, е. 1) Одержаний у спадщину. 2) Який від народження належить до певного соціального стану. || Який належить до родини, що здавна займається певним ремеслом, якоюсь діяльністю, справою і т. ін. 3) Заснований на переході чого небудь від одного до …   Український тлумачний словник

  • спадкоємний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • родовий — о/ва/, о/ве/. 1) Який існував під час життя людей родами (у 1 знач.). 2) Прикм. до рід 2). || Який належить родові, переходить від покоління до покоління; спадкоємний. || Який передається спадково; спадковий (про фізичні та духовні якості). ||… …   Український тлумачний словник

  • спадкоємність — ності, ж. Абстр. ім. до спадкоємний …   Український тлумачний словник

  • спадкоємно — Присл. до спадкоємний …   Український тлумачний словник

  • спадковий — 1) (про фізичні й духовні якості який передається наступним поколінням), у[в]роджений, родовий, родинний 2) див. спадкоємний …   Словник синонімів української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.